Присіла нишком юна діва
В душі самотній заштормило
Відчувши дух і гірську міць
Ввібрала… й кинулась у ніч
Сумним думкам не видно краю
Вбачає в всьому крах для раю
Очиці кольору вершини
Вмиваються в її провину
Перед творцем і богохульним
Царем й пройдисвітом розгульним
Та мала би плекать (!) провину
Під звук гітарної струни
У ніч янтарну і невинну…
Бо назва їй – Кінець Глави
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276326
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2011
автор: Троянда Пустелі