Сонет №2. Невгамовність фарту

Якби  усе  так  легко  удавалось,
То  щастя  б  буднями  здавалося  усім,
А  так  дозовано  його  шукають
Посеред  пересічної  брехні.

Колись  життя  ще  святом  нам  здавалось
І  фартом  розпускалось  навесні...
Одної  миті  доля  обірвалась  -
Залишились  лиш  кості  на  землі.

Усе  колись  проходить  і  минає,
Сивіє  серце  в  невгамовності  щодня,
В  душі  постійно  дика  маячня

Хвороб  і  сварок  впевнено  шукає,
Лиш  точиться  навколо  нас  брехня,
Яка  не  проти  нового  л..на.

17.08.2011  року  Сокаль

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276306
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 21.08.2011
автор: hronik