Крадькома
Назирці іде він за отими двома.
Ліхтарі -
Це його союзники о темній порі.
Кожен рух
Добре бачить він а звуки липнуть до вух.
Млосний сміх,
Шепіт, майже стогін, що солодкий мов гріх...
Де межа?
Вже судомить руку, що стискає ножа.
Ця рука
Пам'ятає все, та пам'ять стала гірка.
Весь цей джаз
Не лікують більше ні горілка, ні час.
Скрізь пітьма...
Кажуть, - вихід є, але для нього - нема...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276267
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.08.2011
автор: kumednyk