"Світе ясний, світе тихий...".
Т.Г.Шевченко
Світе милий, світе красний,
Моя Україно,
Коли Твої сини й до́чки
Зійдуть воєдино?
Воєдино з усієї
Землі всеблагої,
Поклоняться й припадуть
До Тебе святої.
Що родила і пустила
По світу блукати
І з собою світ широкий,
Безмежний рівняти.
Є у світі ріки й доли,
Ліси й полонини,
Та не має на всім світі
Землі, як Вкраїни,
Що притягує до себе
Кличе, огортає,
Обопільною любов'ю
Усіх нас єднає.
І любов ця є і бу́де
Вові́ки із нами
Чи жиємо в Україні,
А чи за морями.
Наш народ не дивна птиця,
Що в скруті співає,
А в буденному житті
Голову схиляє.
Бо співали ми й співаєм
І будем співати,
Й в піснях свою́ Україну
Будем величати.
Україна, як світ Сонця,
Всіх нас зігріває
І до себе душі наші
Грішні пригортає,
Пригортає, не д́ілячи,
Бо ми ж християни,
Одне ціле, не ділиме,
Для Вкраїни-Мами.
Тому треба усім нам
Матір шанувати
Хто ми? Звідки? Чиї діти?
Пора б уже знати.
Знати й випрямити спину
Гордо, як народу,
Що не одним поколінням
Здобував СВОБОДУ!
Бо немало буйнесеньких
Голів полягло,
Щоби наше покоління
Вільнеє було.
Земний уклін нашим предкам,
Що життя віддали,
Щоб ми з вами Україну
Без бою дістали.
Будьмо ж гідними, нащадки,
Нашого коріння,
Щоб на оновленій землі
Проросло насіння,
Щоб буяли і цвіли
Гори і долини,
Щоб примножувалась слава,
СЛАВА УКРАЇНИ!!!
16.06.1998 р.
P.s.
Дістали справді без бою,
Та воюєм знову,
Щоб майбутні покоління
Не стерли в полову...
"Олекса Терен"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2011
автор: Олекса Терен