Вітер тихий приніс прохолоду осінню,
Ще чарується світ, в тій тендітній красі.
Розквітаються айстри, від сонця дарунок
І вмиваються рано в холодній росі.
Прохолодна роса, як сльозинки печалі,
Що за літом сумують вони.
Відцвітуть, відбуяють, а що буде далі?
Намалює мороз їх на шибках моїх.
Та поки ще цвітуть, біля вікон ті айстри,
Заспоюють душу, розвіюють сум.
Розмальовують світ як палітрою майстри,
Навіваючи теплих і радісних дум.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276148
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2011
автор: Татьяна Камыш