Дві хмаринки рано-вранці
Зійдуться в шаленім танці
Й нагадають нам нічну грозу.
Чисті трави, наче коси,
Вдягнуться в блискучі роси,
Й пустиш ти у них свою сльозу.
Ми візьмемося за руки,
Ми забудем про розлуку
І полинем в сині небеса.
Нас нестиме свіжий вітер,
Нас зігріє сонця світло,
А внизу, поглянь, яка краса.
І злетівши понад хмари
Ми пізнаєм неба чари
І його незнану ще блакить:
Он птахи летять у вирій;
Тут спочинем ми у мирі;
А десь там, далеко, грім гримить.
Знов грозою вмите небо,
Воно кличе нас до себе -
Ти зі мною трішки політай.
Полетімо знов у казку,
Де сховалось наше щастя;
Синє небо, пісню заспівай.
Синє небо, моє небо,
Синє небо, добре небо,
Синє небо, райдуги розмай.
Синє небо, чисте небо,
Синє небо, наше небо,
Синє небо, хмари розганяй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276072
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.08.2011
автор: Андрій Мигорович