Відкрите вікно, попільниця, а в ній,
Зотлілий попіл спалених мрій,
Дурман нікотину, зі щастя димок,
Ми жертви екстазу і власних думок.
Цей погляд питальний у небо нічне,
На фоні котрого усе незначне,
Та нащо глядіть на далекі зірки,
Якщо не зашить ними в щасті дірки.
Невпинний й безглуздий поступ життя,
Ти завтра підеш, а ще вчора дитя,
Шукаєш мету, а помреш просто так,
Без зайвих розмов і рефлексій ознак.
Тож цигарку кури, тютюн доки тліє,
Нехай не тривожать зайві надії,
Чи видно там світло, в тунелю кінці? -
Немає, натомість - ліхтар у руці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275967
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.08.2011
автор: Włodzimierz