Двоє сиділи в просторій кімнаті. Не потрібно було говорити , це було б зайвим і заважало спілкуватись. Вони сиділи опершись спинами одне на одного, цього було достатньо щоб чути голоси душі.
Невеличкий острівок тиші у морі шуму був тільки їхнім. Не хотілось ні про що думати, навіщо? Здавалося все застигло для того щоб вони могли сповна насолодитись відчуттями , що неначе зароджувались між ними , так ніби це було зачаття чогось нового, великого, чистого..
Їм не набридало сидіти отак ніби то … Вони не потребували нічого у величезному розумінні цього маленького слова.
Лежати на голій підлозі. Дихати на ПОВНІ ГРУДИ «Чистим повітрям».
She
Вона доторкнулась до його руки і їй здалося ніби цим було знищено всю гармонію. Рука сіпнулася наче обпечена…
He
Це було блаженство, що так швидко закінчилося, забажалося продовження.
She
Її охопило теплом і понесло у вир одночасно думок та бажань.Хвилі цього океану накривали їх з кожним рухом все більше.
Констатовано клінічну смерть об 11-ій 32-ві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275864
Рубрика: Нарис
дата надходження 19.08.2011
автор: Кава