Обладунки лицаря Вам тиснуть,
Не пасує Вам вбрання барона,
Ви з цигаркою в потертих джинсах
Вічний мандрівник на тлі перона.
Розмовляєте прищурившись про вічне,
Про одвічні істини – так модно?
Коли потяг Вам привітно свисне,
Посміхнетесь попрощавшись скромно.
Потяг цей для Вас – похмурий замок,
Ви у ньому лицар без надії,
Обладунки лицаря Вам тиснуть,
Задихаються у клітці Ваші мрії!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275777
Рубрика:
дата надходження 18.08.2011
автор: Вікторія Гончарова