Коли приходить сон у стомлені оселі,
І чорний птах нічний, постукає у двері.
Коли безкрайнє небо обліпиться зірками,
Суворе тихе місто засяє ліхтарями...
Коли смачна вечеря, потрапила у шлунок,
Чоловіки, у дяці, жбурнули поцілунок.
Коли на тілі – спіднє, коли вже все підмито.
Дорослі – поряд, в ліжку. Майже заснули діти...
Запалюється інше – життя хмільної ночі!
Діджей нічного клубу зібрав усіх охочих.
Повій порозбирали, а деяких вже й в друге.
Хтось з них – ковтає сльози духовної наруги.
А хтось – у Інтернеті, свою шукає долю,
Напруження в білизні, до сказу, чи до болю...
Слова, що пише «клава», не вилітають з рота,
Вона чудово знає, про секс і про роботу...
Про інші таємниці, що розказали пальці,
Кого, і як, і скільки! Про металеві яйця...
Всім електронним друзям – давно усе відкрито.
В вогнях нічного щастя, придуманого світу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275776
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2011
автор: Віктор Нагорний