Спини мене, коли тобі уже несила бігти
Спини. І просто міцно обніми
Спини, коли втомили намагання зрозуміти
Спини. Прости. А потім – відпусти.
Візьми за руку, коли вперто рвусь на волю
Зігрій собою до останньої клітини
Я вже самотня, хоч іще з тобою
Кохаю ще…Та вже не можу дальше ні хвилини
Прости мене за біль і за любов
Пробач за щастя, що тривало так недовго
За те, що втратив і за те, що не знайшов
За те, що схожа я на твою долю….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275724
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2011
автор: Леля Нейт