Давно весняні квіти облітали,
Коротке літо, як і не було,
І солов*ї вже наші відспівали
Не звивши в терені колючому гніздо.
Вони не встигли. Може не схотіли.
Коротке щастя, півжиття за мить.
Він їй співав, вона тихенько мліла...
Сьогодні любить. Завтра хай щемить.
І плаче осінь, сльози витирає
пожовклим листям із колючого куща:
Тут вчора щастя билось, вирувало,
Сьогодні сліду жодного нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2011
автор: maxaon