Стікають краплі по обличчі,
Душа не знає як їй буть.
Прошепотів молитву тричі,
А десь далеко поїзд чуть..
Ще не приймаю те, що сталось,
Не розуміючи.. Та ж як?
Лиш безпорадно серце зжалось,
Згасав надії мій маяк..
Взуттям байдуже по калюжам..
Без парасолі.. вітер хлистить.
Бувай, єдиний справжній друже:
Душевну тугу дощ очистить..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275405
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2011
автор: Tea-break