Балада про любов

Засмучена  й  розгублена,
Під  снігом  десь  загублена
Чекаючи  весни;
Порошею  завіяна,  
Але  така  омріяна
В  полоні  самоти;

Здригаючись  від  холоду,  
Страждаючи  від  голоду  
І  спраги  почуттів;
Вона  живе  надією,
І  дихає  лиш  мріями
Таких  далеких  снів;

Знесилена  стражданнями,
Замучена  бажаннями
Розбитих  двох  сердець;
Чекає,  наче  пролісок,
благає  хриплим  голосом,
Шукає  щастя  десь;

Зневірена,  знесилена,
Але  така  омріяна,
І  тепла,  наче  кров;
Та  все  ж  ніким  нескорена,
І  часом  не  спотворена
Єдина  річ  -  любов!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275214
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2011
автор: Андрій Мигорович