Пріоритетом бідність не назвеш,
Та вона поруч, хоч тебе й не гідна.
Але ти йдеш, супроти страху йдеш,
Твориш ходу від Півночі до Півдня.
А на шляху твоєму люди вкрай
Стомилися, голодними очима
Вдивляються, то ж ти не відступай,
Ходу твори, тому що ти – Людина!
Живи для них і разом з ними йди,
Хай світло б’є майбутнього вам в очі.
На горло бідності, свавіллю наступи,
Вдихнути дай придавленій свободі.
Учи ході ошуканий народ ,
Зірви з очей блюзнірства простирадло,
І статусом вже придбаних свобод
Їх піднімай на вищий ступінь вправно.
Іди вперед і щастям шаленій ,
Долай в серцях байдужості хворобу,
І на шляху рубай траву-пирій,
Звільняючи державу від наброду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274992
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.08.2011
автор: Г. Король