Це все було для неї -
Час, думки, їй вірші почав писати.
Хоч пішов від неї з серцем пораненим
Та зла на неї не тримаю...
Вона молодець, вона сильна,
І мабуть не розуміє.
Для чого я в її житті з'явився?
Я й сам не знаю,
Мабуть так треба було.
Але навіщо це все потрібно?
Кому? Як ні мені, ні їй це не треба...
Ми могли бути друзями
Та я якось так усе зробив,
Щось таке вже намутив,
Що розстріляти мене було би мало
Ми тепер недруги, ми один для одного ніхто...
Тепер вже я не напишу про то -
" як хочу тебе обняти, як дуже хочу поцілувати"
І про ті три слова, більш не напишу...
А головне що мені хочеться знати,
Що у тобі я не помилявся.
І десь у метро чи магазині зустрівшись.
Ми б не відвернулись,
А просто посміхнулись й привітались..)
12.08.2011р. 22:13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274990
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2011
автор: Василь Великий