Люблю тебе… пробач…

Знаєш  що  головне?
Я  пам'ятаю  твої  очі!
Кохаю  цю  блакить  морського  дна,
Дна  того  до  якого,  ніхто  і  не  доходить...

Палить  мене  життя  буття  неясне.

Люблю  тебе...але
Чомусь,  не  мило  це  мені,
Що  робити?  Як  сказати?
Люблю  тебе...  душа  страждає
І  мука  ця  лишень  для  мене,
Я  не  сміливий  є  до  тебе
Люблю  тебе...  та  в  слух  не  скажу,
Де  ж  сила  моя,  щоб  сказати?

Невже  життя  моє  таке?
Де  мужність  падає  у  п'ятки,
Люблю  тебе...  і  що  поробиш?
Якби  я  знав  те  саме,
Що  серце  твоє  лине  лиш  до  мене?
Все  було  б  на  багато  легше...

Люблю  тебе...  пробач...

20.06.11р.                      12:19

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274827
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2011
автор: Василь Великий