Мозаїка …

Щось  не  складається  в  мене  нічого,
Як  мозаїку  клею  життя,
І  ніби  гарні  мої  візерунки,
Та  тількі  горе  і  біль  несу  я.

Хотів  би  я  кращим  зробити,
Цей  світ,  а  хоча  б  і  себе,  
Та  все  чого  прагну  добитись,
Щось  з  заду  тримає  мене.

Як  ворони  бачать  жертву,
Так  і  мене  скрізь  клюють,
Хоча  я  не  здобич  мертва,
Та  всі  чогось  хочуть  ,  ждуть.

Ще  й  пазли  свої  кольорові,
Згубив  по  дорозі  мрій,
Пройшли  вже  часи  чудові,
Й  ніхто  вже  не  скаже  стій…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274776
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2011
автор: Віктор Непомнящий