Волію знати (і душа б співала!!!),
що Ти щасливий, стерти всі "проте".
Для чого жити з муками Тантала,
коли у Тобі молодість цвіте!
Питання риторичні, мов обличчя,
стають одне за одним у кортеж...
А, може... зникнем в іншому сторіччі -
і там не буде вавилонських веж?
Розтане морок. На траву зелену
ясніші сонця й місяця стократ
проллються роси з молодого клена -
як гроно-сльози лісових Дріад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274646
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2011
автор: Окрилена