На мить не стало світу

У  ніжних  обіймах  вітру
Вона  сиділа  поруч  з  ним…
Тримавши  в  руках  фотокартку
І  сльози  на  згадку  о  нім…

Не  знала  як  далі  жити?
Не  знала  куди  далі    йти?
Усюди  її  здоганяли…
Вчорашнього  щастя  сліди

У  ніжних  обіймах  вітру
Вона  сиділа  поруч  із  ним…
Зберігши  у  серці  на  вічність
Тепло  що  він  їй  залишив

Ледь  тихо  дихнувши  
Піднявши  очі  у  вись
Тихенько  вона  шепотіла
«Мій  любий  синочку…»
6  серпня  2011року.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274339
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2011
автор: Антон Борисенко