Пригорни мене ніжно до себе,
Ми з тобою послухаєм тишу.
Оксамитом виблискує небо,
Нам кохання симфонію пише.
Подивися, заглянь в мої очі,
В них ти весну зустрінеш і літо.
Колисати обох будуть ночі
І світанок зустріне привітно.
Знов до тебе потягнуться руки,
На устах присмак меду розстане.
Закую ланцюгами розлуку
І до серця впущу я кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274296
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)