Доки живе українське мистецтво,
Доти й сама Україна жива!
З віку у вік набуває безсмертя,
Як набувають безсмертя слова.
Доки живе українська культура,
Доти слов’янський народ не умре!
З віку у вік переходить у спадок
В душах вже наших онуків живе.
Доки живе українськая мова,
Доти і серце палає вогнем!
Пишуть книжки і навчається молодь
Щось вносить в мову своє день за днем.
Доки живе українська завзятість,
Доти в не всохне козацька душа!
Наші нащадки підтверджують ділом
Те, що країна і досі жива!
Доти жива українська держава,
Доки надія палає в серцях,
Доки її невмирущая слава
Вітром гуляє по вільних степах.
Листопад, 2009 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274257
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 09.08.2011
автор: Олеся Василець