Тихо віє вітер

Так  тихо  віє  вітер
в  тремтячім  ніжнім  листі.
Шепоче  він  неначе
мою  любиму  пісню.

Ту  пісню  що  співали,
коли  були  лиш  двоє.
В  тій  пісні  я  казала,  
що  буду  лиш  з  тобою.

І  лився  ніжний  голос,
чарівний  і  ласкавий.
Мені  так  рідний  голос,  
якого  ще  не  знали.

Це  ти  співав  для  мене.
Чи  вперше?  Чи  востаннє?
Це  ти  співав  і  квітло
в  душі  моє  кохання.

І  ноти  і  акорди  
лунали  до  світання.
Чи  буде  ще  на  світі
таке  як  в  нас  кохання?

А  ти  співай  і  далі,
в  душі  цю  пісню  маю.
Кохаю  я  твій  голос
й  всього  тебе  кохаю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2011
автор: Христина