**Пам;ятаєш…

Пам"ятаєш  запах  сінокосів,
Від  яких  хмеліли  серце  й  голова?
Через  луки  йшли  з  тобою  босі,
Пахли  квіти  молодим  вином  й  трава.

Поверталися  в  свої  ми  весни
І  скидали  непомітно  літ  тягар,
Крига  давньої  образи  скресла,
Зникли  тіні  і  розлук,  і  впертих  чвар.

І  забулися  зимові  ночі,
Що  наповнювали  біллю  наші  сни.
Серце  серцю  ніжно  прошепоче:
"Чуєш  пісню  незабутої  весни!?".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274009
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.08.2011
автор: Радченко