Сьогодні я прокинулась вранці
З жорстоким бажанням - з відвертим,
Мені здалось на хвилину,
що я дуже хочу померти.
Не знаю чому мені важко,
Хоч з ким про таке говорити,
Але, мабудь, я не скажу,
Бо таке може кожного вбити.
І все ж є те, що зупиняє
Зробити такі собі дії,
Мабудь сама зачіпляюсь,
За довбане слово "Надія".
Вам здасться що я вся безглузда,
Не думаю більш ні про кого...
"Не думаю я лиш про себе",
Але ваша думка "нічого".
Ви знаєте? Я сповідаюсь
Вам... Через вірші бузкові.
Бо на мій рожевий колір,
Хтось пролив багато крові.
І якщо лиш не друзям,
Розповім про своє життя,
То хоч вам я сповідаюсь люди,
"Оце і тримає.." таке відчуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273991
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2011
автор: ElenaGILBERT