Ти йдеш? Навіщо залишаєш
Мене у просторі думок?
Ідеш, тому що не кохаєш
Силющий, злюща доля, рок
Набридло все це монотонно,
Ти невгамовний, послідовно
Біль притупляється зникає
Швидко до рук твоїх звикаю
Ти знову йдеш, не йди благаю
Винищуєш мій кожен крок
Не витримаю більше я розлуки
Я не злечу, я впаду, розіб'юся
Скажи навіщо і до кого за тебе так молюся
Коли повернеш не зігрієш холодні мої руки
Не йди, благаю обернися в останнє гляну у блакить
Послухай серце як клекоче послухай як болить
Розлука то є злети, а зустрічі падіння
Я хочу впасти милий й ніколи не вставати
Хочу твоїх обіймів, не можу більш втрачати
Іди, нестерпний, не вертай, нічого не вигадуй
Лиш згадуй, чуєш, згадуй, ім'я не забувай
Бо я тебе кохаю, кохаю, пам'ятай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273988
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2011
автор: Ольга Ратинська