(Присвячений 20-й річниці Незалежності України)
Великий скарб земля твоя, та вічна долі віра,
Народу, вільна сторона, століть сторінка біла.
Зникали твої вороги, як хмари в небі синім.
На жаль, болючі ті стежки, та завжди мала силу.
Допоки чути навкруги чудову ніжну мову -
Ти будеш жити у серцях та серед рос ранкових.
В кущах калини, у містах, межа де суходолу,
Де в гори стрімко мчиться шлях, де чути колискові.
Допоки пісня солов'я над полем дзвінко лине,
Не згасне доблесть вся твоя, у дочки й твого сина.
Сьогодні інколи вони того не розуміють,
Що мають у своїх руках святу козацьку мрію.
Здобуток сотень поколінь, бажана твоя воля.
Велике свято навкруги не тільки в день святковий.
Вкраїно, ненько! Ти живи, поки не згаснуть зорі,
А вітер розвіває стяг та береже Бог долю.
6.08.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273942
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.08.2011
автор: Андрій Гагін