Годинник

............................................В.Б.

Приніс  у  січні  на  свята      
Годинник.  Сяяло  над  циферблатом  скло
І  заздрила,  іще  безвинно,  подруг  зграя...
Минуло  років  з  двадцять,  та    
У  мене  іншого  немає  й  не  було:  
Не  дарували,  не  купила,  не  змогла  я…

Заводжу.  Стрілки  як  колись
По  колу  йдуть  собі  –  їх  не  торкнувся  час.  
Чому  ж  тоді  неможна  знов  пустити  серце?  
Чому  хто  й  скільки  б  не  моливсь    
Не  вернеш?  Всесвіт  як  з  тобою  весь  не  згас?  
Не  тямила  ніколи  й  не  збагну  тепер  це.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273892
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2011
автор: Гетманец А