«Це так, якби я в когось попросив
Для себе долі, що завжди зрадлива…»
- Богдан Чепурко.
Місце Недолі
Забракло місця моїй Недолі
В театрі тіней людських діянь,
Все йде з кутка в куток по колі.
Де ж шлях в спіраль зі скринькою
пізнань?
Пробити б міцність кола мурів!
Де ж катапульта, чи мега «Дора»?
Каміння й порох вітер збурив,
А в мурах – тверда міцна опора.
І вартовий на башті кола,
А інший знов загострює кути
Бреде Недоля якось спроквола,
Куди ж попхалась, дурненька ти?
22.07. 10.15. автобус: Чортків – Тернопіль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273742
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2011
автор: Ярослав Дорожний