Зірвавсь і падаю. – В шаленім вирі світ!
Ну от і все. По цей дуб миля. Досить.
А втім, падіння – це також політ:
Комусь за обрій, а комусь під ноги – осінь.
Зірвавсь і падаю. Лечу. Ще мить, ще мить,
Ще коло, пів… й приплюснуся до тверді.
Щоб там вже достеменно зрозуміть,
Відчути й усвідомити – доцільність смерті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2011
автор: Валя Савелюк