Країна із цигаркового попелу (із сторінок щоденника бажевільної)

Світло  давить  мені  в  очі,  мабуть  тому,  що  я  дивлюся  на  нього  розплющивши  їх  в  мариві  якійсь  не  можливій  цікавості,  невпинно.  Думки  в  цю  мить  сплутали  мене  зі  своєю  маткою  чи  як  вона  в  них  кличеться.Я  одна...

Хто  б  це  мігби  повірити,  що  я  в  свої  18  мені  буде  так...так  погано  та  гидко  те,  що  я  захочу  ховатись  у  своїй  кімнаті  від  погляду  тих  мізерних  людей.Ненавиджу  і  все!..

Все  почалося  давно...

Я  викурила  першу  свою  цигарку  ще  в  13  років(були  "канікули"між  цим  2  роки  в  сукупності),  безглуздя,  але  це  вирішальна  роль  у  моєму  житті.
Всі  вважають  мене  божевільною,  бо  я  зберігаю  попел  з  них.  Я  змішую  його  з  клеєм  і  приклею  на  ватман  у  вигляді  картин,  у  мене  вже  здесяток  подібних  робіт,  моя  остання  картина  має  назву,  але  ще  не  почата,  "Країна  цигаркового  попелу".Після  її  завершення  мені  б  хотілося  б  кинути  все  це  гибле  діло  і  я  це  зроблю.

На  ній  плануються  зобразитися  янгол,  який  дає  жадібним  людям  кохання,  яке  в  їхніх  руках  перетворюється  на  попіл.

Саме  зараз,  тримаючи  цигарку  між  вуст  нафарбованих  MAXfactor,дивлячись  на  ватман  нафарбованими  неначе  чорними  очима  і  тримаючи  ще  на  поготові  запальничку  в  лівій  руці(я  правша,  але  мені  легше  все  робити  лівою),  я  думаю,  з  чого  почати...

Кохання,  якщо  зобразити  його  сердечком  банально,  янгола  -  чудесного  і  бездоганного  просто  наївно.

Чесно,  я  вже  думаю  про  це  місяць  і  все  як  кождного  дня:  прокидаюсь,  а  біля  ліжка  лежить  цигарка  Chesterfiled  "Blue"  та  запальничка  чорного  кольру  із  маленькими  черепками  з  крильцями  на  ній(подарунок  брата)  все  і  теж,  день  у  день...

Я  оце  подумала,  а  можливо  і  просто  осягнула  думку  своєї  власної  замореної  та  знедоленої  долі,  що  це  привиід  кинути  палити,  а?

Я  думаю,  що  привід!
А  назву  цієї  картини  напишу  на  останню  сторінку  свого  96-ти  листого  блокнота  "Мрії,  які  за  часи  мого  сьогоднішнього  життя  не  мали  права  на  здійснення."  І  заведу  новий  блокнот  з  новою  назвою  "Мрії  згорівші  в  цигарковому  попелу  нанависних  надій..."
Хмм...)))))

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273571
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2011
автор: Даша Піддубна