Зоревiй, а потiм -
сонцеколисання,
Колючки з терену
знову на шляху,
i любов пухнаста,
горерозставання
Роз"ятрили душу
молоду мою.
Спогад вже вирує
десь у високостi,
Розпростерши руки,
зупинив грозу.
Серце розiрвало
всi тенета злостi,
Сльози заплiтають
з пам"ятi косу.
Свiтломайорiння
i слова казковi
Вже зiбрали з думки
пiвнiчну росу.
i серця щасливi
поклонились долi,
Свiтовi вiддавши
почуттiв красу.
Промiнь золотої
особливомитi
Я до уст гарячих
щиро прикладу,
Бо лозою щастя
зустрiчi обвитi...
Почуття гойдають
душу молоду
цей віршик - один з перших, написаних дууууже давно, на уроках:)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273516
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2011
автор: Rusya