Небо темним налилося соком,
Місяць повний над дубом навис
Й бурштиновим своїм вовчим оком
Оглядає замріяний ліс.
Вітру подихи кволі, ледащих
Ледь торкаються гілля кісток…
Сном ліловим розквітнув у хащі
Віроломно-пахучий бузок.
Цвіт осипався. Краплями крові
Вабить ягід палких гіркота
І чекає коли випадкові
Доторкнуться до неї вуста.
***
Мов коктейль із абсенту і трути
Ваш цілунок розлився теплом,
Та приречена вмить промайнути
Зустріч з дафни гіркої смаком.
Від полинного погляду млію,
Пристрасть тіло слабке розіпне…
Я загризти готова повію,
Що вже завтра замінить мене.
***
Синхронні рухи, унісонні видих-вдих,
Без зайвих слів, умовностей, прозорі і відкриті…
Напівмістична ніч ця перша і остання,
Переплетіння паралельних двох прямих
Десь в часі іншому і просторі, і, певно, світі
Застигне бурштином у вимірі кохання…
Ми схаменемося і диво поміж нами,
Своїми власними придушимо руками.
***
Безтурботно-весела донині
Я причинно-сумна відтепер:
Загубилась в емоцій сплетінні,
Заблукала між марень, химер.
Відчайдушно дорогу шукала
В лабіринті сліпих почуттів –
Долі усміх оскалом шакала
В серці іскру надії згасив.
Сподівалась що безум мене, та
Не пускають підступні тенета.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273432
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2011
автор: Гетманец А