я виводила пальцями по запітнілому склі
силуети, слова ніби ті заклинання...
щоб із пам"яті стерти скоріше ті дні
і ночі наші безсонні до рання..
дощ старання мої досить швидко змивав
десь безслідно дівались творіння дівочі,
барабанив у вікна, думки заглушав,
щоби сльози не бігли на втомлені очі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273128
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2011
автор: apelsinka