Пробачте всі за те, що я жива
Пробачте, люди, що живу даремно.
Себе пробачити не можу я !
У вас прощення вже прошу щоденно…
Чужі для мене правда і брехня,
І грати я втомилася смиренно…
Пробач мене й ти, матінко Земля,
Що я без примусу живу буденно.
І Боженько пробач, що клятви ті пусті!
Пробач, що не живу я так як треба.
Прости за вчинки й помисли дурні,
Прости й за те, що не живу для тебе…
Не знаю чи прощення гідна я…
Не знаю чи слова щось знову значать?
Та вже душа не так болить моя…
Бо ж каяття щось все-таки тай важать!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273109
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.08.2011
автор: Сонячний Янгол