Напевно так життя пройде-
Вогнем згорить і спопелиться.
Напевно так усе й мине,
Немов гроза і громовиця.
Ми забуваєм про слова,
Які потрібно розказати.
І приглушивши почуття
Продовжуєм себе карати.
Ми перестали цінувати час,
Намарно тратим дні й години.
Із вуст злітають тисячі образ
У бік невинної людини.
І повертаємся на пройдені дороги,
Повторюючи наші помилки,
Змінити щось немаєм змоги,
А все допоки не очистимо думки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273037
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2011
автор: Forget