Ми ніжністю вкривали нашу шкіру,
Ми мимоволі бавились у снах,
Ми цілувались щиро й слізно,
Серця взяли синхронний мах.
Для мене була ти єдина,
Й на цілий світ хотілося кричати,
Та ти пішла, лишився біль,
Який з'їдає й змушує мовчати.
Я забуду тебе,
Просто й тихо забуду,
Я закрию любов,
Без всесвітнього суду.
Минають дні немов століття,
Кохання, сльози і вінок,
Ось так пропало наше щастя,
Що зруйнував пропущений дзвінок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273021
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2011
автор: Chornui Kit