Стелиться над рікою і долиною парним молоком туман,
Окутує немов павутинню, огортає пеленою, неначе той обман,
Сади, затихлі з ночі, прокидаються гупанням білих яблук,
Синьобоких сливок, терпких на смак грушок-дичок, об землю: стук-гуп
і ...вітерця рух...
Сонце п’є те молоко парне, ковтає сльози росяні з трави,
Наливає жита життям на полях, чатує на хліба... спалює срібні мости
Між осінню, що йде по горам і долам поміж прірвою часу...
Та літо ще гарцує на білому коні і не сплине так воно передчасно.
То пече у плече , то плаче зливами, купається в озерах
І у ріках... ступає по гарячому піску воно і ховається у горах...
Літо квітне, зеленіє та від буйних вітрів ураз чманіє,
Пташками співає, кольором грає, полином віє, від любові шаленіє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272930
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.07.2011
автор: Макієвська Наталія Є.