Одне життя чаклує завжди нам,
Ламає мізки безперервного прозріння
І доля часто вже трапляється чужа,
А сміх у безвість пересічно лине.
Усе минається, а пустка не мина
І щастя не завжди тобі озветься,
Та не посиплеться із неба ця мана -
Потрібно в праці доленьки шукати.
30.07.2011 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272763
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.07.2011
автор: hronik