У нас зневірився сам Бог.
Не допоможуть молитви.
Ми власноруч його любов
Кувалдами вщент розтовкли.
Де віра наша ділась, де?
Десь разом з совістю пропала.
І їх ніхто вже не знайде –
Їх затопила злоби хмара.
Занадто пізно вже чекати,
Що все мине і без сліда.
Занадто пізно відступати
За крок до нового життя.
Бо все мине, і ми минем.
Лиш деякі залишать слід.
А Ви задумались - який
Ви внукам залишили світ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272701
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2011
автор: Вікторія Калина