Вчись нарешті жить!

Глушу  я  душу  в  музиці  навзнак,
В  вухах  навушники  собі  гуркочуть
І  зосереджено  будую  власний  шлях,
А  тут  прокуратура  щось  белькоче...

Життя  б  відкинути  кудись  назад,
Забрести  в  хащі  істини,  прозріння,
Навести  в  серці  цім  нарешті  лад,
Бо  щось  воно  мені  в  відпустку  лине.

Кудись  податись  і  спалить  мости,
Зібрати  щастя  в  подорож  далеку
На  тім  катамарані  в  Гірне  поплисти,
Побачить  довгодзьобого  лелеку.

Життя  коротке  -  вчись  нарешті  жить:
Воно  веселістю  тобі  озветься!
Полиш  ті  будні,  з  волею  зійдись,
Бо  світ  не  вічний  й  не  такий  далекий!

29.07.2011  року      Львів

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272623
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2011
автор: hronik