Приходять до мене осіннії сни,
То надто щасливі, то просто сумні…
І я прокидаюсь – холодна пора:
Надворі листопад…та ще не зима.
Всі сни позбираю, як перли на нитку,
Щасливі – червоними барвами видко.
Сумні заховаю - в туман замалюю,
І сірі оті кольори не відчую…
Окремо в намисті - то сни, де є Ти…
Тебе не зустріну в осінньому дні…
І вже наяву я тебе не впізнаю,
Далеко ти? Поруч? - У долі спитаю.
Світи паралельні, міста невідомі,
У снах я побачу їх знову і знову.
Десь там – світ ідей, ненароджені діти,
Майбутнє й минуле я можу зустріти.
Та може колись, у буденному дні
Побачу враз в натовпі очі Твої!
…Ті два паралельні світи ПЕРЕТНУТЬСЯ,
Коли НАЯВУ долі наші зіткнуться…
осінь 2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=27240
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.05.2007
автор: Нануся