Як прикро із знайомими прощатись,
З якими пов’язало нас життя
І нам доводилось не раз стрічатись,
Та цей період йде до закриття…
Обставини життя нас розлучають,
Бо наміри у кожного свої,
З майбутнього мов хвилі прибувають,
Приносять плани, задуми нові.
Сповільнюється час у мить прощання,
Потрібних слів бракує в цей момент.
Щоби щастило, линуть побажання,
Навіює люб’язність етикет.
Можливо випаде колись зустрітись,
Ми бігло перекинемось слівцем,
Минуле трішки наче нам засвітить,
Нестиме згадки легко вітерцем…
28.07.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272362
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.07.2011
автор: С.Плекан