Вином змиваєш залишки вини,
Слова зливаєш в прірву покаянь,
Та не потрібно більше, не вини,
І поминати лихом перестань.
На пристань болю тихо підійди
І випий сон, без жалю і вини.
У прірві щастя – залишки біди,
Та розлетілись долями вони.
З вином удвох мене не поминай.
Я все забула, й не кричу від болю…
Секрети знає вранішній розмай –
Собі без тебе стала я чужою.
27.07.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272336
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2011
автор: Оксанка Крьока