Я знову сяю, знову небо під ногою
Встеляє простирадла білий пух
І кличе кличе "Встань до бою!"
Полонить душу голосом твій дух.
Я знову біля тебе, мій коханий,
Казковий милий серцю дорогий
Вразливий ніжний чарівний жаданий
Такий далекий і такий близький.
Я голос твій нікому не віддам!
Моє серденько вирвалось з полону
Перепелицею злетіло в небокрай,
Зкривавлена душа стікала стоном,
А блискавиці обпікаючи вогнями
Безсиле тіло, що тікало від потоку,
Щось обіцяли, мабуть рай.
Тоді почула вкотре голос твій
Твій подих я відчула біля вій
"Візьми моє крило і підіймись
У небо,де світить сонце, до зірок!
Я йду до тебе, озирнись,
Я роблю перший крок!"
Я голос твій нікому не віддам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272284
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2011
автор: Ольга Ратинська