Не можливо зрозуміти, потрібно відчувати
Я хочу йти далі з тим, що в мене
в серці…
Ми не вміємо мліти, і падати за грати.
Гратися в малих, коли щось тут
б’ється…
Непомітно стукає…
Непомітно клекоче…
Щоранку о восьмій
І о десятій щоночі…
Стук-стук – шалені хвилі радіо ФМ
Стук-стук –частоти наших мобільних
Те, що ми серед цієї пустелі знайдем
Буде для нас теплим і надійним!
Не можливо зрозуміти, потрібно відчувати
Коли погнуті дороги залишаються відбитки
в твоїй голові…
Не сидіти на місці, не кидатися матом
А просто знати, що живе всередині
в тобі…
Непомітно стукає…
Непомітно клекоче…
Щоранку о восьмій…
І о десятій щоночі…
Стук-стук – ледве мариться кардіограма
Стук-стук – переривається електрострум
Ось це і є щастя! Без «чужої правди»…
Відчувати, як щось рветься ось тут!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2011
автор: Антон Геч