* * *
Якщо звинувачують в спробі,
То вже не лишається спроб.
Тоді не кричатимеш "пробі!"
Жаданню найвищої з проб.
І вмить охолонеш до зірки,
Яка твій розсіює змрок.
За поклик тремкої позірки
Тягнутимеш пам'яті строк.
Але не посмієш втопиться,
Хоча біля берега - муть.
Кому надавати по пиці -
Іще охоронці не ймуть.
Якщо ж ти зумієш зі сфери
Черпнути відсутності суть,
Задовго до іншої ери
Тебе в небеса понесуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272066
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.07.2011
автор: aleksgun