Поступово фарби дихають осінню,
Втрачає насиченість літній пейзаж,
Ще трішки тепла у бога ми просимо,
Скоро почнеться новий тренаж…
Життя розставляє по іншому фішки,
Хтось має нічого, а хтось геть усе…
І ніби прив’язані руки до ліжка.
Для мене самотність твоя принесе
Надію на те, що ми будемо разом,
І вкотре на зламно стою між вітрів,
Всі роздоріжжя не мову прокази
І я заблукав серед чистих листів!
Ти десь далеко й тут поруч зі мною.
Закоханий інший у тебе… мовчить…
За очі твої він стане горою,
За серце твоє він відмовиться жить.
А я просто встану, і вийду з кімнати,
Останню цигарку з курю до кінця…
Ще б трохи тепла, твого упіймати
І посмішки щирої з твого лиця…
Та ось уже літо бавиться осінню…
І небо і сонце, ніби колаж…
Ще трішки тепла у Бога попросимо,
Хто його зна який буде тренаж!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271944
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2011
автор: