Дякую тобі...
Колись вже писала,
що маю ще вчитись
терпінню та спокою...
стараюся...
Мені страшно,
що я стаю
геть черствою,
розучуюсь плакати
і вірити...
чи я достойна
хоч однієї
твоєї сльози?..
На разі,
Час стає Богом,
який грає
в трикутне доміно
і неважливо,
хто виграє,
а хто програє -
однаково для всіх -
Час
нас
не
розрізняє...
Лише дає надію на Життя,
Чи натякає на інтимність Миті.
Програєш ти - програю й я,
От тіьки б Часу не згубити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271883
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2011
автор: LaLoba