Знов ці кумедні метелики у думках,
А в животі не живуть вже понад п’ять років.
І поміж пальців – перетинка – змах крила.
Від мене до неба більше тисячі кроків.
Знову сполоханий погляд урізнобіч.
І безперервні звуки серцебиттєвих нот.
Я намалюю круків на вістрі тьмяних свіч,
Щоб їм аж так кортіло у синь німих висот.
Знову ці мильні бульбашки з рожевих щік
І посміхайлик милий сором’язливих фото.
Мабуть, в мою далеку юність тишком проник,
Бо так природні в ньому мої чесноти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271859
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.07.2011
автор: Троянда Пустелі